Для вчителів біології, біології і екології та інтегрованих курсів природничої освітньої галузі: Інформація для батьків

Інформація для батьків

Шановні батьки!

Ви – найближчі люди для Вашої дитини, тому підтримка, віра, любов і безпосередня участь у її навчанні, вихованні та розвитку є надзвичайно важливими. Допоможіть своїй дитині зростати творчою, натхненною, неповторною особистістю з активною життєвою позицією, зростати сильною і впевненою у собі.

Розвивайте волю дитини, привчайте до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність. З розумінням ставтеся до дитячих жартів та пустощів, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення уваги дитини. Намагайтеся зрозуміти її дитячі проблеми і допоможіть розв’язати їх.

Пам’ятайте, що здоров’я Вашої дитини у Ваших руках. Систематично нагадуйте дитині правила безпечної поведінки у побуті та на вулиці, у громадських місцях, на дорозі, на воді. Розповідайте по важливість здорового способу життя, намагайтеся буди в усьому прикладом.

Будь ласка, приділяйте більше уваги духовно-моральному, культурному розвитку Вашої дитини. Найбільшого, чого вона потребує, – це спілкування з Вами, почуття захищеності та щирої любові, адже у дитинстві та юності дитина дивиться на світ частково Вашими очима.

Ми з Вами – партнери у нелегкій, але дуже важливій справі. Справі виховання наших дітей. Тож, прислухайтесь до наших порад. А ми, в свою чергу, готові почути Ваші побажання. Вірю в успіх нашої спільної роботи.Нехай світ Вашої дитини буде наповнений красою, добром, гармонією і, незважаючи ні на що, вірою ...

З повагою вчитель

1.Права та обов'язки батьків

Закон України «Про освіту»

Ст.59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки зобов’язані:

- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя;

- сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Конституція України

Ст.52

Будь – яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

Батьківська права та обов’язки носять конституційний характер. Їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов’язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.

Кодекс про шлюб та сім’ю

Ст. 65, частина 2

Один з батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на спілкування з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, не має права перешкоджати іншому із батьків зустрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.

Ст. 70

Підстава для позбавлення батьківських прав:

- батьки ухиляються від виховання своїх обов’язків щодо навчання і виховання дітей;

- батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;

- батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;

- батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами.

Ст. 76

Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опікування органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного догляду).

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КпАП за ухилення від виконання покладених законом обов’язків:

Ст. 184, частина 1

Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих документів)

Ст.184, частина 2

Передбачена відповідальність за тії дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення до першої частини цієї статті (при наявності підтверджуючих документів)

Ст.184, частина 3

За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.

Ст. 184, частина 4

До неповнолітніх, які не досягли 14 – 16 років і відповідно до статті 10 кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст.11 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.

Батьки можуть нести адміністративну відповідальність і за статтею 80 Кодексу – за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).

Якщо неповнолітній систематично втягувався в пияцтво дорослим, то станній підлягає кримінальній відповідальності за ст. 208 Кримінального кодексу.

2. Поради та рекомендації батькам

Пам'ятка для батьків

1. Ніколи не займайтесь «виховною роботою» у поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.

9. Виховання – це наступність дій.

10. Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

Ви повинні знати

1. З ким приятелює ваша дитина.

2. Де проводить вільний час.

3. Чи не пропускає занять у школі.

4. У якому вигляді або стані повертається додому.

Не дозволяйте дітям та підліткам

1. Йти з дому на довгий час.

2. Ночувати у малознайомих для вас осіб.

3. Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.

4. Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

5. Носити чужий одяг.

6. Зберігати чужі речі.

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли

- в домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

- в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

- в домі з’явилися голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

- в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

- в домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

- відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Поради батькам п'ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Поради батькам від дитини

1. Не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов'язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.

2. Не бійтеся бути вимогливими до мене. Я надаю перевагу саме такому ставленню. Це дозволяє мені визначатися.

3. Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що зважати слід лише на силу. Я відгукнуся з більшою готовністю на ваші ініціативи.
4. Не будьте послідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує мене вперто прагнути в усіх випадках залишати останнє слово за собою.

5. Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати; це похитне мою віру у вас.
6. Не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, аби роздратувати вас. А то надалі я намагатимуся досягти ще більших «перемог».
7. Не засмучуйтеся занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що мені зробили.

8. Не змушуйте мене почуватися меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши «плаксою».

9. Не робіть для мене і за мене те, що я можу зробити сам: я використовуватиму вас, як обслугу.
10.Не дозволяйте моїм «поганим звичкам» притягувати до мене надмірно вашу увагу. Це лише надихне мене на їх засвоєння.

11.Не нарікайте на мене у присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.

12.Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в розпал конфлікту. За деякими об'єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання співпрацювати з вами пропадає. Буде нормальним, якщо ви зробите якісь кроки, але давайте поговоримо про це пізніше.

13.Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я чудово розумію, що таке «добре» і «погано».

14.Не змушуйте мене відчувати, що мої провини - смертельний гріх. Я маю навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні на що не здатний.

15.Не чіпляйтеся до мене і не буркотіть на мене. Якщо ви будете це робити, я повинен буду захищатись, прикидаючись глухим.

16.Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я іноді сам не розумію, чому чиню так, а не інакше.

17.Не піддавайте надто великому іспиту мою чесність. Заляканий, я легко перетворююсь на брехуна.

18.Не забувайте, що я люблю експериментувати. Саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим.

19.Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок. Я вчусь на власному досвіді.
20.Не звертайте забагато уваги на мої маленькі хвороби. Я можу звикнути отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене стільки уваги.
21.Не намагайтеся здихатись мене, коли я ставлю відверті запитання. Якщо ви не будете на них давати відповіді, я буду шукати інформацію десь на стороні.
22.Не відповідайте на мої дурні та безглузді запитання. Якщо ви будете це робити, то через деякий час помітите, що я просто хочу, щоб ви постійно мене бавили.
23.Ніколи не натякайте, що ви є досконалі й безгрішні. Це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами.

24.Не хвилюйтеся, що ми з вами проводимо мало часу. Головне те, як ми його проводимо.
25.Нехай мої острахи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.

26.Не забувайте, що я не можу успішно розвиватись без розуміння й підтримки, але похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається, ніколи.
27.Ставтеся до мене так, як ви ставитесь до друзів. Тоді я теж стану вашим другом. Я вчусь,

наслідуючи приклади, а не під впливом критики.

І, крім того, я вас теж сильно люблю, будь ласка, поверніться до мене з любов'ю!

Пам'ятайте: